Проект Статуту Перечинської об’єднаної  територіальної громади

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Стаття 1. Загальна характеристика територіальної громади.

  1. Перечинська міська територіальна громада є об’єднаною громадою територіальних громад поселень м.Перечин, с.Сімер, с.Сімерки, с.Зарічово, с.Ворочово (далі територіальна громада).
  2. Адміністративним центром територіальної громади є місто Перечин .

 

Стаття 2 . Географічне розміщення

  1. Відстань від адміністративного центру громади до поселень, які входять до її складу дорогами з твердим покриттям:

Перечин – Зарічево – 8 км

Перечин – Сімер – 4 км

Перечин – Сімерки – 10 км

Перечин – Ворочево – 7 км

 

  1. Територія громади становить 44,299 квадратних кілометрів.

 

Стаття 3 . Принципи здійснення місцевого самоврядування у громаді

  1. Місцеве самоврядування на території громади базується на принципах, передбачених Конституцією України та Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”.
  2. У своїй діяльності міська/селищна рада, міський/селищний[1] голова, депутати ради, інші органи та посадові особи, що формуються чи призначаються радою дотримуються додатково таких принципів:

1) Максимальної ефективності - рішення, що готуються чи ухвалюються мають бути максимально ефективними серед можливих альтернативних рішень;

2) Сталості - використання ресурсів територіальної громади не може шкодити наступним поколінням;

3) Екологічності - при прийнятті рішення має забезпечуватись його мінімальний негативний вплив на навколишнє природне середовище;

4) Системності - кожне рішення розглядається в контексті його дії разом з іншими рішеннями в просторі та часі;

5) Відкритості - рішення готуються та розглядаються відкрито, не може бути жодного рішення закритого від громадськості;

6) Громадської участі - підготовка проектів та прийняття рішень, особливо тих, що стосуються планування та використання ресурсів громади мають відбуватись за умов широкого громадського обговорення та врахування інтересів громади;

7) Єдності – всі рішення, що приймаються  мають забезпечувати єдність територіальної громади, позитивно  впливати на розвиток усіх поселень , що входять до складу громади з метою вирівнювання якості життя та можливостей для усіх жителів громади. .

  1. Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи несуть відповідальність перед територіальною громадою за порушення, викладених у частині 2 цієї статті принципів.

 

Стаття 4 . Система місцевого самоврядування у громаді

  1. Систему місцевого самоврядування у громаді складають органи та посадові особи, що обираються, створюються або призначаються відповідно до закону та цього статуту.
  2. Носієм права місцевого самоврядування є Перечинська міська об’єднана територіальна громада, яка включає усіх жителів поселень, що входять до складу громади.
  3. До системи органів місцевого самоврядування у громаді належать:

1) рада громади – Перечинська міська рада;

2) голова громади – Перечинський міський голова;

3) виконавчі органи громади – виконавчий комітет Перечинської міської ради.

4) старости поселень – староста с.Сімер, староста с.Сімерки, староста с.Зарічово, староста с.Ворочево.

  1. В територіальних одиницях, за рішенням ради громади можуть створюватись територіальні підрозділи виконавчих органів ради громади.

В територіальних одиницях можуть створюватись органи самоорганізації населення, які наділяються частиною повноважень виконавчих органів ради громади та відповідними ресурсами.

  1. Повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються законом.
  2. Органи та посадові особи місцевого самоврядування у своїй діяльності керуються законами України, цим статутом та рішеннями міської ради, прийнятими відповідно до власної компетенції та цього статуту.

 

Стаття 5 . Об’єднання та асоціації

  1. Перечинська міська Рада (далі - Рада) за власною ініціативою, або за ініціативою громади, в порядку визначеному законом та цим Статутом може об’єднувати зусилля з органами місцевого самоврядування сусідніх територіальних громад для вирішення спільних завдань в рамках співробітництва територіальних громад.
  2. Рада, на підставі закону, за результатами та на основі публічного обговорення, в інтересах розвитку територіальної громади може приймати рішення про об’єднання з суміжними територіальними громадами в єдину об’єднану громаду.
  3.  Рада, селищний голова, у порядку встановленому законом, можуть вступати в договірні відносини з органами місцевого самоврядування територіальних громад України, громад(муніципалітетів) інших країн або їх асоціаціями, входити до всеукраїнських, регіональних асоціацій органів місцевого самоврядування, міжнародних асоціацій .

 

Стаття 6 . Взаємовідносини органів та посадових осіб місцевого самоврядування громади з громадськими організаціями, політичними партіями, іншими об’єднаннями

 

  1. Органи і посадові особи місцевого самоврядування взаємодіють з політичними партіями, громадськими, релігійними організаціями, іншими легалізованими відповідно до чинного законодавства України об’єднаннями на засадах рівності, безсторонності , виключно в інтересах територіальної громади.
  2. Надання переваг, чи встановлення обмежень для діяльності політичних партій, громадських організацій та інших об’єднань громадян в межах території юрисдикції ради не допускається.

 

Стаття 7. Добросусідство

  1. Територіальна громада у стосунках із суміжними територіальними громадами дотримується принципів добросусідства та партнерства.
  2. Органи місцевого самоврядування територіальної громади дбають про збереження довкілля на зовнішніх межах територіальної громади та здійснюють необхідних кроків для узгодження із суміжними громадами рішень щодо використання земель у примежовій зоні, допомагають фізичним та юридичним особам, що користуються ресурсами територіальної громади та суміжних громад у вирішенні питань з органами місцевого самоврядування таких громад..
  3. Рада громади може ініціювати утворення координуючого органу з питань добросусідства разом із радами суміжних громад.

 

РОЗДІЛ 2. АДМІНІСТРАТИВНИЙ УСТРІЙ ГРОМАДИ

 

Стаття 8 . Територіальний устрій громади

  • Перечинська ОТ громада складається з таких територіальних одиниць:
  • 1) місто Перечин;
  • 2) село Сімер;
  • 3) село Сімерки;
  • 4) село Ворочево;
  • 5) село Зарічево
  1. За рішенням ради громади у складі територіальних одиниць, визначених частиною1 цієї статті у порядку визначеному цим статутом можуть визначатись територіальні спільноти, як основа для створення органів самоорганізації населення.

 

 

Стаття 10 . Село Сімер

  • Село сімер є територіальною одиницею громади Перечинської ОТГ.
  • Загальна характеристика села Сімер: площа села складає – 1992,9 га.; кількість мешканців (станом на 01.01.2016р.) – 1840 осіб.
  • Село Сімер є територіальною основою для створення органу самоорганізації населення.

 

Стаття 11 . Село Сімерки

 

  • Село Сімерки є територіальною одиницею громади Перечинської ОТГ.
  • Загальна характеристика села Сімерки: площа села складає – 261,0 га.; кількість мешканців (станом на 01.01.2016 р.) – 962 особи.
  • Село Сімерки є територіальною основою для створення органу самоорганізації населення.

 

Село Ворочово

 

  • Село Ворочово є територіальною одиницею громади Перечинської ОТГ.
  • Загальна характеристика села Ворочово: площа села складає – 604,6 га.; кількість мешканців (станом на 01.01.2016 р.) – 781 особа.
  • Село Ворочово є територіальною основою для створення органу самоорганізації населення.

 

Село Зарічово

 

  • Село Зарічово є територіальною одиницею громади Перечинської ОТГ.
  • Загальна характеристика села Зарічово: площа села складає – 825,4 га.; кількість мешканців (станом на 01.01.2016 р.) – 2258 осіб.
  • Село Зарічово є територіальною основою для створення органу самоорганізації населення.

 

 

Стаття 12 . Компетенція територіальної громади

 

  • Територіальна громада правомочна безпосередньо або через утворені нею органи місцевого самоврядування розглядати і вирішувати питання, віднесені до її відома Конституцією та законами України.
  1. До виключної компетенції територіальної громади належать:

1) надання згоди на зміну назви населеного пункту, що визначає назву територіальної громади;

3) попередній розгляд та обговорення у порядку, визначеному законом та цим Статутом проектів містобудівної документації, а саме - схем планування території громади, генеральних планів поселень, що входять до складу громади;

4) прийняття рішення щодо надання дозволу на будівництво об’єктів в межах територіальної громади, що можуть суттєво змінити склад населення громади чи вплинути на довкілля.

 

Стаття 13 . Право на участь у здійсненні місцевого самоврядування

 

  • Право на участь у здійсненні місцевого самоврядування в повному обсязі здійснюють члени територіальної громади - громадяни України, які досягли 18-річного віку та є дієздатними і які зареєстровані у поселеннях, що входять до складу громади.
  • Члени територіальної громади мають право обирати та бути обраними або призначеними на посади в органи місцевого самоврядування, брати участь у місцевих референдумах, опитуваннях, зборах громадян за місцем проживання, реалізовувати права на участь в управлінні громадою, визначені цим Статутом, користуватися іншими правами на участь у здійсненні місцевого самоврядування передбаченими Конституцією України, законами України і цим Статутом.
  • Органи місцевого самоврядування докладають зусиль до підтримки ініціатив молоді щодо розвитку громади, їх участі в діяльності органів місцевого самоврядування, охоронні довкілля, тощо.

 

Стаття 14. Права членів територіальної громади

 

  1. Члени територіальної громади, в порядку, передбаченому Статутом та чинним законодавством України мають право:

1) на безпечне та комфортне для проживання середовище;

2) на надання якісних публічних та соціальних послуг, що надаються органами місцевого самоврядування та бюджетними установами на території громади, відповідно до тих ресурсів, якими володіють ці органи та установи;

3) бути присутніми на засіданнях міської ради відповідно до кількості місць у залі для цього передбачених;

4) контролювати діяльність міської ради та її посадових осіб у формах встановлених чинним законодавством та цим Статутом;

5) одержувати повну та достовірну інформацію про діяльність міської ради її посадових осіб, знайомитися у встановленому порядку з документами й іншими матеріалами міської ради;

6) одержувати копії правових актів міської ради, виконкому та міського голови з питань, що не стосуються внутрішньої організації діяльності апарату ради та її виконавчих органів;

7) направляти індивідуальні та колективні звернення (скарги, заяви, пропозиції) органам і посадовим особам міської ради, одержувати на них відповіді у встановлені законом терміни;

8) на персональний прийом посадовими особами міської ради та її виконавчих органів;

9) брати участь у створенні та діяльності органів самоорганізації населення (за місцем проживання), реалізовувати права на громадські слухання, місцеві ініціативи та інші форми місцевої демократії, визначені цим Статутом;

10) ініціювати проведення громадських робіт з упорядкування території громади;

11) вносити пропозиції, щодо визначення територій, об’єктів, яким варто надати статус пам’яток місцевого значення;

12) реалізовувати інші права, відповідно до чинного законодавства та цього Статуту.

  1. Здійснення прав члена територіальної громади не повинно реалізовуватись у спосіб, що порушує права та свободи інших осіб та територіальної громади в цілому.
  2. Забороняються будь-які обмеження прав членів територіальної громади в залежності від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, терміну проживання у громаді, за мовними й іншими ознаками.

 

Стаття 15 . Обов’язки членів територіальної громади

 

  1. Члени територіальної громади зобов’язані:

1) не шкодити довкіллю та утримуватись від дій, що погіршують навколишнє природне середовище, оберігати водні ресурси та зелені насадження від забруднень та знищення;

2) дотримуватись принципу добросусідства, намагатись будувати відносини з іншими членами громади на основі поваги їхніх прав та узгодження власних інтересів з інтересами інших членів громади та громади в цілому;

3) своєчасно та в повному обсязі сплачувати податки, збори та інші обов’язкові платежі, оплачувати комунальні послуги, роботи і товари, надані комунальними підприємствами відповідно до рішень міської ради та договорів з постачальниками послуг, робіт, товарів;

4) виконувати рішення міської ради, ухвалені відповідно до повноважень та процедур, визначених законодавством та цим Статутом;

5) оберігати історичні, культурні, природні пам’ятки територіальної громади, дотримуватись правил користування такими пам’ятками, встановленими органами місцевого самоврядування громади;

6) дбати про збереження традицій територіальної громади та про їх передачу майбутнім поколінням;

7) дотримуватись правил забудови, санітарного стану, та інших, що діють на території громади в цілому чи в межах територіальної одиниці громади;

8) виховувати своїх дітей на принципах місцевого патріотизму, любові до малої батьківщини, збереження та примноження місцевих  традицій, дотримання здорового способу життя.

  1. Перелік обов’язків, передбачений даною статтею не є вичерпним.
  2. Не виконання обов’язків, визначених цією статтею є підставою для громадського осуду або накладення адміністративних чи інших стягнень(покарань) в порядку, визначеному законами України.

 

Стаття 16 . Єдність прав і обов’язків

 

  1. Права і обов’язки членів територіальної громади взаємопов’язані. Наявність прав породжує необхідність виконання обов’язків.
  2. Територіальна громада безпосередньо та через створенні нею органи створює умови необхідні для вільного розвитку особистості кожного члена територіальної громади.
  3. Територіальна громада заохочує своїх членів до активної участі в управління громадою та у її розвитку.

 

 

Стаття 17. Форми здійснення місцевого самоврядування територіальною громадою

 

  1. Територіальна громада реалізує право місцевого самоврядування у формі місцевих виборів, місцевого референдуму, консультативного опитування та формах участі членів громади у підготовці та прийнятті рішень органами місцевого самоврядування та самоорганізації населення відповідно до законодавства та цього Статуту.
  2. Формами участі членів громади у підготовці та прийнятті рішень органами місцевого самоврядування та самоорганізації(демократія участі) є:

1) місцевий референдум;

2) місцеві вибори;

3) загальні збори (конференції) членів територіальної громади за місцем проживання;

4) місцеві ініціативи;

5) громадські  слухання;

6) звернення громадян до органів і посадових осіб місцевого самоврядування;

7) громадська експертиза;

8) консультації з громадськістю;

9) участь у роботі громадських рад;

10) участь у роботі наглядових рад комунальних підприємств;

11) участь у створенні і діяльності органів самоорганізації населення;

12) електронна форма участі у місцевому самоврядуванні;

13) інші форми участі у місцевому самоврядуванні.

  1. Вищими формами безпосереднього здійснення територіальною громадою місцевого самоврядування є місцевий референдум і місцеві вибори.

 

 

 

РОЗДІЛ 3. СИСТЕМА ВИКОНАВЧИХ ОРГАНІВ ТА ПОСАДОВИХ ОСІБ У ГРОМАДІ

 

 

Cтаття 18. Виконавчі органи міської ради[2]

 

  1. Рада утворює власні виконавчі органи, виходячи із повноважень таких органів, власних фінансових можливостей та ефективності надання такими органами публічних послуг в межах усієї території громади.
  2. Виконавчі органи ради здійснюють свої повноваження відповідно до закону та рішень ради громади, ухвалених відповідно до її компетенції.
  3. Склад виконавчого комітету визначається радою за пропозицією міського голови.
  4. Старости сіл Сімер, Сімерки, Ворочово, Зарічово входять до складу виконавчого комітету за посадою.

 

 Стаття 19. Староста села

 

  1. Староста села представляє інтереси населення відповідного села у виконавчому комітеті та є представником виконавчого комітету у цьому селі.
  2. У випадку створення у селі територіального органу виконавчого комітету ради громади, староста цього села за посадою є керівником цього органу.
  3. Староста інформує жителів села про рішення ухвалені радою громади, її виконавчими органами, інформує раду громади та її виконавчі органи про ситуацію у селі, потреби жителів у послугах, а також про якість надання таких послуг комунальними підприємствами, службами, чи приватними надавачами цих послуг.
  4. Староста, у необхідних випадках, організовує в межах села громадські слухання, збори жителів для з‘ясування їх позиції щодо окремих рішень ради громади, які готуються для ухвалення.
  5. У випадках, визначених законодавством та цим статутом, проекти рішень ради громади розглядаються на громадських слуханнях згідно до цього статуту.

 

Cтаття 20. Рада старост

 

  1. З метою узгодження інтересів сіл, що входять до складу громади та попереднього розгляду проектів рішень ради громади у сфері бюджету, містобудування та надання згоди на розміщення об‘єктів, що можуть суттєво вплинути на склад населення чи навколишнє природнє середовище, утворюється Рада старост громади.
  2. До складу Ради старост входять старости сіл та голова громади.
  3. Рада старост працює в режимі засідання, рішення ухвалюються відкритим голосуванням і додаються до проекту рішення ради, яке подається на розгляд ради громади.
  4. Староста села, який не згоден з ухваленим Радою старост рішенням, має право на письмове заперечення проти цього рішення і право слова на засіданні ради громади, як співдоповідача з цього питання.

 

РОЗДІЛ 4. ДЕМОКРАТІЯ УЧАСТІ

 

Глава 4.1. Громадські слухання.

 

Стаття 40 . Громадські слухання

 

  1. Члени територіальної громади мають право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.

 

Глава 4.2. Загальні збори громадян за місцем проживання

 

Стаття 41 . Загальні збори

 

  1. Загальні збори (конференції) членів територіальної громади за місцем проживання є формою їх участі у вирішенні питань місцевого значення.
  2. Порядок проведення загальних зборів (конференцій) членів територіальної громади за місцем проживання визначається Положенням про загальні збори (конференції) членів територіальної громади за місцем проживання в місті Перечин.

 

Глава 4.3. Місцеві ініціативи

 

Стаття 42. Місцеві ініціативи

 

  1. Члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд у раді (в порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування.
  2. Порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд міської ради визначається Положенням про місцеві ініціативи в місті Перечин.

 

Глава 4.4. Громадські роботи

 

Стаття 43 . Громадські роботи

 

  1. Громадські роботи - спільна робота членів територіальної громади в інтересах усієї територіальної громади, або її частини направлена в першу чергу на покращення загального благоустрою, підтримки чистоти та належного санітарного стану територій, ремонту та впорядкуванню об’єктів та територій, що віднесені до пам’яток природи, історії та культури громади.
  2. Громадські роботи здійснюються у формі толок, суботників, праці окремих волонтерських груп мешканців територіальної громади.
  3. Громадські роботи проводяться на засадах добровільності, безоплатності у неробочі, святкові дні або в інші дні тижня виходячи із можливостей волонтерів в позаробочий і позаурочний час.

 

Стаття 44 . Ініціювання громадських робіт

 

  1. Право ініціювання громадських робіт належить :

1) членам територіальної громади;

2) громадським та партійним організаціям, що діють у громаді;

3) органам самоорганізації населення;

4) не менш, як чотирьом депутатам селищної ради;

5) міському голові;

6) старості села в межах території цього села.

  1. Громадські роботи у формі толоки чи суботника в інтересах усієї громади, Ініціатором яких є міський голова, оголошуються шляхом видання відповідного розпорядження.
  2. Ініціювання громадських робіт у формі толоки чи суботника в інтересах усієї громади чи окремих її частин, суб’єктами, визначеними у пп. 1-2, 4) частини 1 цієї статті здійснюється через реалізацію права на збори громадян за місцем проживання у порядку визначеному цим Статутом.
  3. Ініціювання громадських робіт у формі толоки чи суботника в інтересах окремих частин громади органом самоорганізації населення здійснюється через прийняття рішення цим органом.
  4. Ініціювання громадських робіт у окремому селі старостою здійснюється через зроблене ним оголошення в цьому селі.
  5. Ініціювання громадських робіт групою волонтерів здійснюється через подання міському голові заяви про такі роботи, де вказується об’єкт робіт, перелік робіт, часові рамки та додається список осіб, що братимуть участь у цих роботах, а також перелік необхідного обладнання чи іншої допомоги, яка потрібна для виконання робіт з боку міської ради.

 

Стаття 45. Підготовка та проведення громадських робіт

 

  1. Заява щодо прийнятого рішення про проведення громадських робіт подається міському голові не пізніше, як за 20 днів до дати проведення таких робіт.
  2. У заяві вказується: уповноважена особа від ініціаторів, територія проведення громадських робіт або об’єкт робіт, приблизний перелік робіт, приблизна кількість учасників, а також перелік необхідного обладнання чи іншої допомоги, яка потрібна для виконання робіт з боку міської ради.
  3. У випадку ініціювання громадських робіт суб’єктами, визначеними у пп. 1-4), 5) частини 1 статті 43 до заяви додається ухвалене рішення про проведення громадських робіт.
  4. Міський голова забезпечує перевірку поданої заяви та визначає доцільність, безпечність таких робіт та приймає рішення щодо допомоги у їх проведенні чи пропонує ініціаторам відмовитись від таких робіт з поясненням причин або внести необхідні зміни у їх обсяг, територію, тощо.
  5. За умови підтримки ініціативи про проведення громадських робіт міський голова організовує поширення повідомлення про такі роботи та визначає можливі обсяги допомоги у проведенні таких робіт з боку органів місцевого самоврядування територіальної громади, комунальних підприємств та установ, визначає працівника виконавчого комітету відповідального за безпечне проведення таких робіт.
  6. Фінансові витрати, пов’язані з підготовкою та проведенням громадських робіт, здійснюються з місцевого бюджету, або з інших джерел, не заборонених законодавством.

 

Глава 4.5. Органи самоорганізації населення

 

Стаття 46. Органи самоорганізації населення

 

  1. Органами самоорганізації населення у Перечинській міській об’єднаній територіальній громаді визнаються представницькі органи, що обрані жителями громади відповідно до закону та цього статуту.
  2. Систему органів самоорганізації населення територіальної громади складають:

1) комітет самоорганізації села Сімер;

2) комітет самоорганізації с. Сімерки;

3) комітет самоорганізації с.Ворочово;

4) комітет самоорганізації с.Зарічово;

  1. m) вуличні комітети;
  2. n) квартальні комітети(або інші, за рішенням ради).

 

Стаття 47. Створення органу самоорганізації населення

 

  1. Ініціатива створення органу самоорганізації населення належить жителям громади, що проживають на території таких сіл: Сімер, Сімерки, Зарічово, Ворочово або жителів окремих вулиць в межах вказаних поселень, які реалізують її в порядку визначеному законом «Про органи самоорганізації населення».
  2. Міська рада може прийняти типове положення про органи самоорганізації населення у Перечинській міській об’єднаній територіальній громаді та визначити порядок делегування повноважень та надання підтримки діяльності таких органів.

 

Стаття 48. Діяльність органів самоорганізації населення

 

  1. Органи самоорганізації населення вирішують питання, віднесені до їх повноважень законом та рішенням міської ради і не замінюють собою органи місцевого самоврядування громади.
  2. Органи самоорганізації населення здійснюють контроль санітарного стану на своїй території, нагляд за наданням послуг із вивезення сміття, благоустрою території, вирішення дрібних побутових питань своїх членів.
  3. Органи місцевого самоврядування територіальної громади сприяють діяльності органів самоорганізації населення.

 

Глава 4.6. Звернення громадян

 

Стаття 49. Звернення громадян до органів і посадових осіб місцевого самоврядування

  1. Громадяни України та особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території, незалежно від їх політичних поглядів, статі мають право подавати колективні або індивідуальні звернення до органів і посадових осіб місцевого самоврядування з питань, віднесених до їх відання.
  2. Порядок подачі та розгляду звернень громадян визначається Законом України «Про звернення громадян» та іншими нормативно-правовими актами.

 

Глава 4.7. Участь у роботі громадських рад

 

Стаття 50. Участь у роботі громадських рад

  1. Для налагодження системного діалогу, ефективної взаємодії міської ради з членами територіальної громади, підвищення якості підготовки рішень з важливих питань суспільного життя, можуть створюватись громадські ради, які діють на підставі положень, затверджених відповідно до законодавства України, органом, при якому вони створюються.

 

Глава 4.8. Електронна форма участі у місцевому самоврядування

 

Стаття 51. Електронні форми участі у місцевому самоврядуванні

  1. Електронне звернення – це письмова пропозиція (зауваження), заява (клопотання), скарга, надіслана з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку. Електронні звернення розглядаються органами та посадовими особами місцевого самоврядування в порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».
  2. Особливою формою колективного звернення громадян є електронна петиція.
  3. Громадяни можуть звернутися з електронними петиціями до органів і посадових осіб місцевого самоврядування через офіційний веб-портал Перечинської міської ради в мережі Інтернет або веб-сайт громадського об’єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронної петиції в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян» та Положенням про електронні петиції в місті Перечин.
  4. Перечинська міська рада забезпечує технічну можливість офіційного веб-порталу приймати електронні звернення та розміщувати електронні петиції до органів та посадових осіб місцевого самоврядування міста Перечин.

 

РОЗДІЛ 5. РЕСУРСИ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ ТА ПОРЯДОК ЇХ ВИКОРИСТАННЯ.

 

Стаття 51. Ресурси територіальної громади та загальні принципи їх використання

 

  1. Головним ресурсом територіальної громади є її мешканці і на задоволення їх потреб використовуються інші ресурси громади, до яких належить:

1) природні ресурси: земельні, водні ресурси, надра;

2) нерухоме майно, що є у власності територіальної громади чи розміщене на її території;

3) інтелектуальна власність, інше майно, що є у власності чи розпорядженні територіальної громади;

4) трудові ресурси;

5) фінансові ресурси, у тому числі кошти місцевого бюджету;

  1. Органи та посадові особи місцевого самоврядування зобов’язані бережливо ставитись до використання ресурсів громади, використовувати їх максимально ефективно, зберігаючи можливості використання основних ресурсів майбутніми поколіннями.
  2. Право на розпорядження ресурсами громади належить міській раді, а у випадках і порядку, визначених законом її виконавчим органам.
  3. Міська рада може прийняти рішення про визначення об’єктів, що належать до надбання громади, такими, що не підлягають відчуженню.
  4. Міський голова, на першій сесії у новому календарному році інформує депутатів місцевої ради про результати управління ресурсами громади у минулому році та оприлюднює перелік об’єктів, що були відчужені чи набуті громадою за цей період.

 

Стаття 52. Основні засади управління об’єктами комунальної власності.

 

  1. Управління об’єктами комунальної власності здійснюється виконавчими органами ради.
  2. За потреби у структурі виконавчих органів ради можуть створюватись спеціалізовані структурні підрозділи для управління окремими типами майна та ресурсів територіальної громади.
  3. Органи місцевого самоврядування, їх посадові особи дбають за збереження та примноження комунального майна та його ефективне використання в інтересах громади.
  4. Передача об’єктів комунальної власності в оренду здійснюється, як правило на конкурсних засадах, та відповідно до пріоритетів розвитку громади, визначених стратегічними планувальними документами.

 

 

Стаття 53. Комунальні підприємства

 

  1. Для забезпечення жителів територіальної громади необхідними послугами, що належать до компетенції органів місцевого самоврядування можуть створюватись на основі комунального майна та фінансових ресурсів громади комунальні підприємства.
  2. Створенню комунального підприємства передує детальне вивчення ринку послуг, оцінка витрат бюджетних ресурсів та можливих інших варіантів вирішення питання надання послуг населенню.
  3. Рішення про створення комунального підприємства приймається лише у випадку, коли у сфері діяльності такого підприємства не можливо забезпечити якісне та дешеве надання послуг населенню із застосуванням приватного підприємництва.
  4. Комунальні підприємства забезпечують однакову якість послуг, що надаються жителям громади у всіх її селах.
  5. Старости сіл контролюють якість послуг, що надаються комунальними підприємствами у цих селах та інформують про це міського голову, виконавчий комітет.

 

Стаття 54. Підтримка соціально-орієнтованого підприємництва

 

  1. Територіальна громада визнає значимість підприємництва для розвитку громади і створює для цього належні умови.
  2. За рішенням міської ради можуть встановлюватись , визначені законом, пільги та заохочення для підприємництва, діяльність якого співпадає із стратегічними планувальними документами громади чи яке має соціально-орієнтований характер.
  3. Перегляд ставок та видів місцевих податків, що діють у громаді, а так само ставок орендної плати проводиться не більше одного разу на рік і вводиться в дію не раніше, як наступного бюджетного року від дати прийняття такого рішення.
  4. Проекти рішень ради, що стосуються встановлення, зміни місцевих податків та зборів, орендної плати за використання земель чи комунального майна підлягають їх обов’язковому оприлюдненню відповідно до Закону «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та обговоренню у комісіях ради із залученням до обговорення асоціацій підприємців, громадських організацій, активістів громади.

 

Стаття 55. Стратегія розвитку громади

 

  1. Міська рада організовує розроблення, обговорення та  приймає стратегію розвитку громади на довгостроковий до 10 років період.
  2. При розробленні стратегії розвитку громади враховуються положення цього статуту щодо ощадливого та ефективного використання ресурсів територіальної громади.
  3. Розроблення стратегії розвитку здійснюється відкрито за участі науковців, підприємців, активістів громади, громадських та інших неприбуткових організацій. 
  4. Проект стратегії розвитку територіальної громади перед його розглядом міської ради проходить обов’язкову процедуру обговорення на громадських слуханнях, що ініціюються відповідно до цього статуту міським головою, чи іншими суб’єктами, визначеними статутом, якщо міський голова не забезпечує проведення такого обговорення.
  5. Стратегія розвитку громади готується таким чином аби забезпечити збалансований розвиток усіх поселень громади, не допустити руйнування навколишнього природного середовища та має враховувати положення стратегії розвитку Закарпатської області та інших планувальних документів, ухвалених на обласному/районному рівнях.

 

Стаття 56 . Містобудівна документація

 

  1. З метою реалізації стратегії розвитку територіальної громади, планування територіального та економічного розвитку у територіальній громаді затверджуються містобудівельна документація, визначена законодавством України.
  2. Головним просторовим планувальним документом територіальної громади є схема планування території громади(до внесення змін до закону «Про регулювання містобудівної діяльності» тут мова може йти про генеральні плани поселень чи детальні плани забудови у окремих поселеннях).
  3. Відповідно до схеми планування території громади, по мірі потреби розробляються детальні плани забудови, інші містобудівні документи для окремих територіальних одиниць громади.
  4. Проект схеми планування території громади(генерального плану, проектів інших містобудівних документів), перед їх затвердженням міською радою проходять обов’язкове громадське обговорення за процедурами, визначеними законодавством та цим статутом.
  5. Містобудівна документація є відкритою для громадян. Виконавчий орган міської ради забезпечує доступ жителів територіальної громади до містобудівної документації.

 

 

РОЗДІЛ 6. ОХОРОНА НАДБАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

 

Стаття 57. Надбання громади

 

  1. До надбання територіальної громади, яке перебуває під опікою громади та її органів місцевого самоврядування належать об’єкти природи та культурної спадщини.
  2. Історичні будівлі, природний ландшафт та сучасна архітектура визначають неповторний образ та характер сіл територіальної громади, впливають на формування місцевого патріотизму, мають важливе культурне значення для виховання дітей та молоді.
  3. Територіальна громада та її органи місцевого самоврядування зобов’язані зберігати для майбутніх поколінь об’єкти надбання громади, визнані такими відповідно до вимог українського законодавства та цього статуту.
  4. Територіальна громада прагне до збереження самобутності спільнот об’єднаної громади що історично склалися , а також історичних найменувань об’єктів та територіальних одиниць в межах громади.
  5. Органи місцевого самоврядування територіальної громади піклуються про задоволення національно - культурних потреб, забезпечення умов для збереження національної ідентичності всіх етнічних груп, що проживають у громаді.

 

 

Стаття 58. Природні території та об’єкти, що належать до надбання громади

 

  1. До надбання громади, яке перебуває під особливим захистом громади належать такі природні території та об’єкти:

1) річки, що протікають територією громади: Уж, Тур’я  та утворенні ними стави;

  1. Міська рада рада за власною ініціативою чи за ініціативою членів територіальної громади у порядку визначеному цим статутом може прийняти рішення про віднесення до категорії надбання громади інші природні об’єкти та території, що розміщені в межах поселень чи за їх межами.
  2. На плані території громади визначаються межі території об’єктів природи, що віднесені до надбання громади.

 

Стаття 59. Культурна спадщина громади

 

  1. Культурна спадщина громади є частиною її надбання і складається з:

1) Пам’яток історії до яких належать будинки та споруди, окремі поховання та некрополі, місця бойових дій, визначні місця, пов’язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом українців та етнічних груп, що жили чи живуть у громаді;

2) Об’єктів монументального мистецтва - пам’ятників, пам’ятних знаків;

3) Архітектурних об’єктів - до яких належать окремі будівлі, архітектурні споруди, що повністю або частково збереглися в автентичному стані і характеризуються відзнаками певної культури, епохи, певних стилів, традицій, будівельних технологій або є творами відомих авторів;

4) Об’єктів містобудування - історично сформованих центрів сіл у громаді , вулиць, кутків, площ, тощо, що є носіями певних містобудівних ідей;

5) Об’єктів археології - до яких належать рештки життєдіяльності людини (нерухомі об’єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, а також пов’язані з ними рухомі предмети), що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації;

6) інші об’єкти, які можуть бути визначені такими рішенням міської ради , зокрема об’єкти садово-паркового мистецтва, ландшафтні природні території, які мають історичну цінність.

  1. Пам’ятки культурної спадщини громади, які занесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України охороняються та використовуються відповідно до закону.
  2. Пам’ятки культурної спадщини віднесені до надбання громади відповідно до цього статуту обліковуються виконавчим органом ради, який веде реєстр пам’яток, виготовляє відповідні знаки та забезпечує дотримання режиму їх використання.

 

 

 

Стаття 60 . Увічнення пам’яті щодо історичних осіб та подій на території громади

 

  1. Територіальна громада прагне до відновлення та збереження історичної пам’яті на своїй території через найменування територіальних одиниць або матеріальних об’єктів (навчальні заклади, підприємства, установи, організації, монументи, меморіальні комплекси та інші архітектурні форми).
  2. При найменуванні чи перейменуванні перевага надається історичним назвам, що були характерними протягом довгого часу для сіл, що входять до складу громади, Закарпатської області та України, при цьому у назві територіальних одиниць чи матеріальних об’єктів може увічнюватися пам’ять видатних історичних, державних, військових діячів України, захисників України, видатних діячів науки і культури, діяльність яких сприяла прогресу людства, утвердженню загальнолюдських цінностей, а також подій, які мали історичне значення для громади, Закарпатської області та України в цілому.
  3. При прийнятті рішень щодо увічнення пам’яті історичних осіб та подій пріоритет надається тим з них, які пов’язані з поселеннями що входять до складу громади та Закарпатської області.
  4. При прийнятті рішень щодо увічнення пам’яті історичних осіб та подій не допускається увічнення пам’яті осіб, організацій, політичних партій які у бездержавний та тоталітарний історичні періоди знищували українську державність, боролись з проявами народного опору окупаційним режимам, брали участь у організації репресій та голоду проти українського народу, вчиненням інших злочинів проти України та українства, людства і людяності а також тих фізичних осіб - громадян інших держав, які не мають відношення до територіальної громади чи України. Не допускається також увічнення в назвах подій й, пов”язаних із військовими перемогами над українцями.
  5. Присвоєння назв територіальним одиницям та матеріальним об’єктам фізичним особам можливо не раніше 5 років від смерті цієї фізичної особи, за згодою спадкоємців, якщо такі встановлені.

 

 

РОЗДІЛ 7. СИМВОЛІКА ГРОМАДИ.

 

Стаття 61. Символіка громади

 

  • Символіка громади складається з герба громади, прапора(хоругви), штандарта міського голови, гасла, урочистого музичного твору(гімн громади).
  • Символіка громади використовується разом із державною символікою і є обов’язковою для застосування органами місцевого самоврядування та посадовими особами під час проведення офіційних заходів, урочистих подій, святах громади.
  • Символіка підлягає реєстрації відповідно до чинного законодавства

 

Стаття 62. Символіка сіл

 

1.Села, які входять до складу громади можуть мати свої власні герби.

2.Затвердження герба села здійснюється міською радою(радою громади) за поданням старости села, після обговорення проекту герба на громадських слуханнях проведених у селі відповідно до вимог цього статуту.

3.Історичні герби, які мали села, до їх входження  до складу громади не підлягають перезатвердженню, якщо не було прийнято іншого рішення на загальних зборах жителів цього населеного пункту.

 

 

Стаття 63. Знаки пошани громади

 

  1. У територіальній громаді встановлюються такі знаки пошани/відзнаки:

1) надання звання - почесний громадянин Перечинської міської об’єднаної територіальної  громади;

2) нагородження Почесною грамотою міського голови;

3) надання права на використання елементів символіки громади для реклами особливо якісної продукції, що виробляється на підприємствах, розміщених у громаді .

  1. Міська рада може встановлювати інші відзнаки за особливі заслуги у сфері благодійництва, підтримання санітарної чистоти.

 

Стаття 64. Почесний громадянин громади

 

  1. Звання - «Почесний громадянин Перечинської міської об’єднаної територіальної громади» надається рішенням міської ради членам територіальної громади, людям, які довгий час працювали у громаді і внесли найбільший внесок у її розвиток, сприяли вирішенню складних проблем в інтересах усієї громади.
  2. Надання звання супроводжується врученням спеціального посвідчення «Почесний громадянин Перечинської міської об’єднаної територіальної громади» , що здійснюється один раз на рік .

 

РОЗДІЛ 8.ВНЕСЕННЯ ЗМІН ТА НАБУТТЯ ЧИННОСТІ СТАТУТУ

 

Стаття 65. Внесення змін до статуту

 

  1. Внесення змін до статуту здійснюється міською радою за ініціативою не менш як однієї третини депутатів від складу ради, або місцевої ініціативи, реалізованої відповідно до вимог цього статуту.
  2. Про включення до порядку денного сесії ради питання про внесення змін до статуту за ініціативою депутатів ради повідомляється жителям громади шляхом розміщення оголошень в приміщенні ради та у найбільш відвідуваних місцях сіл не пізніше, як за один місяць до його розгляду.
  3. Протягом місяця від дати оголошення жителі громади можуть обговорювати ці зміни, вносити до них зміни чи виступити про змін відповідно до процедур, визначених цим статутом.
  4. Рішення про внесення змін до Статуту, прийняття його в новій редакції, скасування статуту ухвалюється міською радою відповідно до Регламенту ради та закону «Про місцеве самоврядування в Україні».

 

Стаття 75. Набуття чинності статуту

 

  • Статут набуває чинності з моменту його державної реєстрації відповідно до закону.
  • Статут є вільним для ознайомлення та копіювання будь-якими фізичними та юридичними особами.
  • Оригінальний примірник статуту зберігається селищним головою.

 

Стаття 76. Тлумачення статуту

 

  1. Тлумачення статуту здійснюється міською радою, прийняттям рішення.
  2. Підготовку рішення про тлумачення норми статуту здійснюється комісія міської ради з питань регламенту залучаючи до підготовки юристів, експертів у сфері правового регулювання у статуті, що потребує тлумачення.

 

 

[1] Після внесення змін до Конституції України слід писати «голова громади», якщо так буде ухвалено.

[2] Проект змін до Конституції України, оперує терміном «виконавчий орган громади», тому у випадку ухвалення цих змін необхідне відповідне корегування цієї статті.