ЯК ОТРИМАТИ СПАДЩИНУ?

СПАДКУВАННЯ В УКРАЇНІ

Згідно чинного українського законодавства спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки (за винятком, визначеним ст. 1219 Цивільного кодексу України), що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, місцем відкриття – останнє місце проживання спадкодавця. Існує два види спадкування: за заповітом або за законом.

СПАДКУВАННЯ ЗА ЗАПОВІТОМ

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи з повною цивільною дієздатністю на випадок своєї смерті. Вимоги до оформлення заповіту: 1) складений письмово, із зазначенням місця та часу його складення, 2) особисто підписаний заповідачем, 3) посвідчений нотаріусом або посадовою особою органу місцевого самоврядування, іншими посадовими, службовими особами, в передбачених Законом випадках. За бажанням заповідача заповіт може бути посвідчений не менш як при двох свідках з повною цивільною дієздатністю. Ставка державного мита за посвідчення заповіту становить 0,05% неоподаткованого мінімуму доходів громадян (0,85 грн.). Заповідач може:  призначити своїми спадкоємцями будь-кого, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних або родинних відносин;  може укладати заповіт щодо усієї спадщини або тільки її частини;  має право без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом, за виключенням осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині;  має право у будь-який час скасувати, скласти новий заповіт або внести в нього зміни. На обов'язкову частку у спадщині, згідно зі ст.1241 ЦК України, мають право: I. малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця; II. непрацездатна вдова (вдівець); III. непрацездатні батьки. Заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним (тобто недійсним). Заповіт можна оскаржити в суді та визнати його недійсним, якщо волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі (наприклад, заповіт, складений під впливом фізичного чи психічного насильства).

СПАДКУВАННЯ ЗА ЗАКОНОМ

Якщо спадкодавець не залишив заповіт – спадкування відбувається за законом. Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними, проте спадкоємці можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них:  за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна;  за письмовою угодою, посвідченою нотаріусом, – якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів. Спадкування за законом здійснюється почергово, при цьому кожна наступна черга таких спадкоємців одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, передбачених законом.

ЧЕРГИ СПАДКУВАННЯ

Згідно зі статтями 1261-1265 ЦК України: у 1-шу чергу - право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки; у 2-гу чергу – рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері; у 3-тю чергу – рідні дядько та тітка спадкодавця; у 4-ту чергу – особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини; у 5-ту – інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно (причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення).

ПРИЙНЯТТЯ СПАДЩИНИ

Спадкоємець має право як прийняти спадщину, так і не прийняти її. Згідно з ч.2 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, автоматично вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом встановленого законом строку він не заявить про відмову від неї. Ті ж спадкоємці, які не проживали постійно з спадкодавцем на час відкриття спадщини, мають особисто подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини в строк у шість місяців, який починається з часу смерті спадкодавця або оголошення його померлим. Зверніть увагу, що у разі пропуску цього строку через поважні причини, такий спадкоємець може звернутися до суду з проханням визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини.

ОФОРМЛЕННЯ ПРАВА НА СПАДЩИНУ

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на неї після закінчення шести місяців з часу її відкриття. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, то свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Успадковане нерухоме майно спадкоємець зобов'язаний зареєструвати в органах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. ВАЖЛИВО!!! Відповідно до п. 174.2 ст.174 Податкового Кодексу України до спадщини застосовують три види ставок прибуткового податку: 1) 0% - від будь-якого об'єкта спадщини сплачується при отриманні спадщини родичами першого ступеня спорідненості. Крім того, за нульовою ставкою обкладається прибутковим податком рухоме і нерухоме майно, а також грошові кошти, успадковані інвалідами І-ої групи, а також дітьми- сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування; 2) 5% - від об'єкта спадщини для спадкоємців, які не є членами сім'ї першого ступеня споріднення та військовий збір за ставкою 1,5 відсотка; 3) 15% - при отриманні спадщини будь-яким спадкоємцем від нерезидента (іноземця (ступінь спорідненості в даному випадку взагалі не має значення), а також спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента.

ПЕРЕЧИНСЬКЕ БЮРО ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ

Адреса: 89200, м. Перечин, пл. Народна, 16.

Контактний телефон: (03145) 2-34-57.

Відділ «Перечинське бюро правової допомоги» Ужгородського МЦ

з надання безоплатної вторинної правової допомоги